Главная » 2013 » Октябрь » 27 » Первое перезахоронение
00:22 Первое перезахоронение | |
24 октября 2011 в 10̊ в с. Ленинском, в братской могиле,состоялось первое перезахоронение солдат, погибших во время прорыва немецкой линии «Вотан».   Ще з 8 жовтня по 23.10 1943 р. почались вперті бої 28 Армії 4-го Українського Фронту в районі села Зелений Луг (к./п. ім. Леніна), і де 118-а, 130-а стрілецькі дивізії, 11-й танковий корпус намагалися прорвати оборону ворога на річці Молочній. В ході цих боїв загинуло 1073 воїна. 20 вересня до лінії «Вотан» підійшли війська Південного фронту під командуванням генерала Ф.І. Толбухіна. По кількості їх було в кілька разів більше. Особистий склад на початок операції нараховував 502 тис. чоловік. Про те, скільки серед них було ненавчених хлопців із визволених районів, які йшли з однією гвинтівкою на трьох, статистика мовчить. Зате повідомляє, що в ході боїв фашистам вдалося довести чисельність своєї армії до 210 тис. чоловік, але це не врятувало їх від поразки. До 9 жовтня радянські війська підійшли впритул до річки Молочної і нанесли основний удар по обороні німців. Окупанти відступили, але так поспішно, що навіть не встигли зірвати мости. (з газети «Мелитопольские ведомости»). 28 армія під командуванням генерал-лейтенанта В.Ф. Герасимова прориває неприступну лінію оборони. Ця честь належить 118 дивізії полковника Добровольського. В ніч з 23 на 24 жовтня полк майора В.Я.Бачило пройшов через загородження і прорвав оборону фашистів, поклавши таким чином початок визволення Якимівського району, яке продовжувалося майже тиждень. При форсуванні лиману та прориву оборонної лінії «Вотан» тільки в межах Ленінське-Алтагір загинуло більше тисячі радянських воїнів. Більшість поховані в братській могилі с. Ленінське, деякі в Алтагірі. Та не всі знайшли своє пристанище у братських могилах. Вцілому в ході визволення нашого району загинуло понад 3 тисячі воїнів. Представники різних республік, різних національностей. У братській могилі с. Ленінське лежать солдати різних національностей: українці, росіяни, вірмени, азербайджанці, греки, дагестанці, казахи, буряти, білоруси… *** Октябрь 43 года... Холодная, злая погода. Форсируют наши Молочную - Дело уж очень срочное. Сколько погибло ребят... В Ленинском, в Братской лежат. Здесь украинцы и росияне, белорусы и армяне, чеченцы и осетины, казахи и грузины, киргизы и азербаджанцы, узбеки и дагестанцы. Помнят тот день старожилы: От стонов кровь стыла в жилах. Высотку на Зеленом брали И молодыми умирали. А дома жены, мамы ждали.. А многие и не узнали, Где их родные погибали. Пусть утекли рекой года, Не смыла с памяти вода, Погибли как они тогда. А для родных пришла беда - Не знают умерли когда. Кто похоронен был в саду, Кто без вести пропал. А кто в кромешном том аду Живым героем стал. Солдат погиб, он принял бой. Лежит в земле - теперь герой. Нашел свой тихий вечный сон В центре села, в могиле он. Лия 24 жовтня в с. Ленінське відбулося перепоховання солдат, останки яких були знайдені пошуковими загонами в районі с. Тимофіївка.      Останки ще 15 солдат знайшли своє пристанище в братській могилі с. Ленінське. Нажаль відоме тільки одне ім*я - Кривко Іван. | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |