Висновок
Отже, ознайомившись з даними матеріалами, картами робимо висновок, що на території с. Мирного знаходилися хутори:
- Ельбінк, заснований Янценом, 1862 (наш Мирний, початок вул. Комунарів).
- Хут. Я′нцена (на карті чомусь їх два: Центр і ближче до мтф к/пу ім.. Леніна)
- Хут. Бойови′й 21.05. 1945р. (Коптах). На карті є хут. Юрицина(1915), у словнику топонімів його немає. Можна допустити, що це Коптах (х. Бойовий - 1945), ще раніше х. Мар’їнський (1840).
- Хут. Соколовського (тракторна бригада к/пу ім.. Леніна)
- Пос. Олександрівка 1920 р. (від Голубцових – Дігавцових? до початку вулиці Шкільної (Леніна).
Ясна Поляна (біля Четвертої бригади).
В Мелітопольському повіті, на колишньому хуторі братів Костових Радянська влада наділила людям землю. Чудове це було місце. Навкруги поля широкі, поряд річка повноводна, на рибу багата. Є і галявина , велика,світла, деревами оточена. Краса! Незабаром хутір став нереспектабельним: школи немає, ясель теж. Будинки почали руйнувати, а сім'ї переселялись в комуну.
Із спогадів Л.С. Іванісової виходить, що її батькам Радянська влада наділила землю біля Ясної Поляни. Так, мабуть, і з’явилося тут поселення. Після поміщика залишилась садиба, де й селилися люди, які одержали тут землю. Будинок перетворили в кошару, а за будинком росли груші, якими любили ласувати діти. Л.С. згадує : «Говорили, був на хуторі вчитель Шапошніков, дуже любив Толстого, багато розповідав про нього, через те й назвали Ясна Поляна. (Мабуть, це було в часи масової ліквідації безграмотності). Тут жили Позднякови, Кардаші, Крижки, Глушичі, Шарки..
Четверта бригада (комуни Леніна) з 1930 р , Побєда – 1945 р.
Четверта бригада – зараз частина с. Радивонівки, зовсім недавно – Перемога, вона розташована на місці хуторів Овчинникова і хутора, який знаходився поруч і називався х. Безрукових, Безручка, потім у 1889 р. -Черноморченка, у 1915 р. був власністю Гончарова.
Зелений Луг, Тимофіївка (1925 р.)
М. Горàчева – Горачева могила (курган у складі курганного могильника на південний –захід південної околиці с. Данилоіванівки по дорозі на с. Мирне (Ленінське) і Радивонівку. На карті 1862 року. На топографічній карті 1941 року з л. і п.? боку дороги.
В цій же книзі: (Ю.П. Князьков , Запорізька обл. Історико-географічний і топонімічний словник (випуск 3)) подані карти і пояснення назв хуторів не завжди збігаються. Хутір Мар’їнський подано як теперішня Перемога. На карті видно, що це хутір Юрицина, пізніше Бойове чи Бойовий (комунари знали його як Коптах», 3-я бригада.
Після революції, коли приватні господарства почали об’єднуватись у колективи, на території нинішнього колгоспу було створено кілька невеликих об’єднань: «Мирна праця», «Вільна праця», «Єдина праця», «Зелений Луг», «Перемога»(1920) і «Красный Октябрь». Останнє об’єднання проіснувало недовго.
У моїй книзі «Історія колгоспу ім.. Леніна» допущена помилка. Колгосп «Красный Октябрь» знаходився не в Ясній Поляні, а на х. Соколовському.
На карті 1915 року є х. Більченка. Пока пояснення не знайдено.
У книзі Ю.П. Князьков , Запорізька обл. Історико-географічний і топонімічний словник (випуск 3)). Один і той же хутір під різними назвами знаходиться то на лівому березі, то на правому. Чомусь є дільниці комуни :1,3,4. І немає 2.
У цій же книзі об’єднання: «Мирна праця», «Вільна праця», «Єдина праця», «Зелений Луг», «Перемога»(1920) і «Красный Октябрь» називаються комунами, в документах колгоспами, люди називали їх артілями, поки вони не почали об’єднуватися в комуну «Український велетень».
«Восени 1929 року « Мирна праця» і «Єдина праця» об’єдналися. 15 грудня відбулося офіційне об’єднання. Господарство назвали комуною «Український Велетень». У цей час (лютий 1930 р.) в цю комуну влились «Перемога» і «Вільна праця». У 1932р. влилося останнє господарство – «Зелений Луг»».
Назву «Український Велетень» комуна мала до 1934р. А потім була перейменована в комуну ім.. Хатаєвича, на честь тодішнього секретаря Дніпропетровського обкому партії . (Під керівництвом якого був Якимівський р-н.)
«У лютому 1921 року Лук’ян Іванович Селін, Іван Севастянович Мухін та інші переселилися в колишню поміщицьку економію, щоб перетворити її в осередок соціалізму. Робітники організували комуну і назвали її іменем вождя пролетарської революції.
Відтоді минуло 45 років, а старожили району ще й досі називають колгосп ім. Леніна комуною (багато хто так с. Ленінське називає і зараз, у 2008 році). Між іншим, комуни були й у Криниці, у В´язівці, інших місцях, але про них мало хто пам’ятає.
Це не випадково. Вже у 1928 році ця комуна була високоорганізованим, заможним господарством. Кращі представники робітничого класу, послані в село партією Леніна, зуміли продемонструвати нашим селянам переваги соціалістичного сільського господарства.» («Слово трудівника» 21 квітня 1966 р)
Це була одна з перших найбільших комун, не тільки в Якимівському, а й Мелітопольському районі.
Комуна є навіть на карті. Називається Велетень, поряд Олександрівка. Очевидно, карта створена, коли в комуну об’єдналися всі артілі. (Див. кн.. «Історія к/пу ім.. Леніна»)