Негреєв Василь Андрійович

  Народився 14 жовтня 1921 року в с. Радивонівка Якимівського р-ну, Запорізької обл. в сім'ї селянина. У 30-ті роки сім'я переїхала в комуну ім. Хатаєвича. Хлопець закінчив Ленінську 7-річку. А у 1940 році – 10 класів у с. Якимівка. Почав працювати вчителем молодших класів у Ленінській школі.

  У жовтні 1941 року призвали до лав Радянської Армії. Служив у окремій 43-й бригаді спц.призначення – мінер-підривник. Брав участь в обороні Сталінграда, в тому числі Тракторного заводу. Був нагороджений орденом «Червоної зірки» і медаллю «За відвагу».

  У травні 1943 року група мінерів-підривників, після того, як підірвала міст у глибокому тилу, потрапила в оточення. 37 бійців прийняли нерівний бій. Намагаючись взяти наших бійців у полон з мінімальними втратами, німці наступали з трьох боків під прикриттям літніх чоловіків, дітей та жінок. З четвертого боку наступав батальйон татар, які і отримали від наших саперів. Ішов травень 1943 року, і німці уже не так ставилися до полонених як у 1941 році.

 Василя Андрійовича відправили у Німеччину в робочі табори (їх було кілька). У таборах зустрічалися з американцями і англійцями, і смак американських сигарет «Камел» пам’ятав до останніх днів.

  3 травня 1945 року наші війська визволили військовополонених, і його знову призвали в 14 стр. полк. До жовтня 1945 року служив у Німеччині. Потім демобілізували на підставі указу Верховної Ради СРСР як учителя.

  З 1946 року працював у Ленінській  7-річці учителем 1-4 класів та вчителем математики у 5-7 кл. З 1950 по1955 рік навчається у Кримському Державному вчительському інституті ім. Фрунзе за спеціальністю математика і фізика.

  З 1953 по 1965 рік був директором Ленінської школи і викладав математику та фізику. З 1965 року продовжує роботу у цій же школі, викладаючи математику, фізику, креслення, працю, малювання. У 1981 році вийшов на пенсію по старості. За сумлінну працю нагороджений медаллю «Ветеран труда».

  У мирний час Василь Андрійович був нагороджений 7-ма ювілейними медалями і орденом Вітчизняної війни ІІступеня.

  Він з дружиною виховав двох синів і дочку. Дочекався трьох онуків і п’ять онучок.                      Помер  10 січня 1996 року. Йому було 74 роки.

 Похований на кладовищі с. Ленінське.